Члена Громадської ради при Деснянській РДА звільнили з ТЦК через добу після затриманняЧлена Громадської ради при Деснянській РДА звільнили з ТЦК через добу після затриманняЧлена Громадської ради при Деснянській РДА звільнили з ТЦК через добу після затриманняЧлена Громадської ради при Деснянській РДА звільнили з ТЦК через добу після затриманняЧлена Громадської ради при Деснянській РДА звільнили з ТЦК через добу після затриманняЧлена Громадської ради при Деснянській РДА звільнили з ТЦК через добу після затриманняЧлена Громадської ради при Деснянській РДА звільнили з ТЦК через добу після затримання

Члена Громадської ради при Деснянській РДА звільнили з ТЦК через добу після затримання

Члена Громадської ради при Деснянській РДА Сергія Семенова, затриманого у четвер біля виходу з РДА за підозрою в ухиленні від мобілізації, звільнили з районного ТЦК через добу. Обставини звільнення залишаються нез'ясованими пише ФейкОфф.

Що відомо напевно

Згідно з публікацією телеграм-каналу "Хрещатик", увечері у четвер після засідання Громадської ради представники поліції та ТЦК затримали Семенова безпосередньо біля виходу з РДА.

За інформацією з джерел, вже наступного дня Семенов був звільнений з ТЦК. За неофіційними даними, звільнення могло коштувати близько $15 000, проте ця інформація не підтверджена офіційно.

Публічна інформація про Семенова

У відкритих джерелах є згадки, що кілька років тому на допиті Семенов розповідав про бізнес на росії та днр. Телеграм-канал "Темний рицар" звертав увагу, що Семенов був серед кандидатів до Антикорупційної ради від громадських організацій, що викликало питання щодо процедури перевірки кандидатів.

Питання без відповідей

Випадок Семенова ставить кілька питань:

  1. Про процедуру: На яких підставах військовозобов'язаного звільнили з ТЦК через добу після затримання за ухилення від мобілізації?

  2. Про перевірку: Як особа з публічними згадками про бізнес у країні-агресорі може обіймати посади в громадських радах та бути кандидатом до антикорупційних органів?

  3. Про прозорість: Чи передбачена процедура публічного пояснення рішень ТЦК у таких випадках?

Матеріал буде оновлюватися у разі отримання офіційних коментарів.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Європейський вибір без гасел: посібник, який показує, як Україні збудувати медіацію, що працює

Про «євроінтеграцію правосуддя» в Україні написано багато. Здебільшого — деклараціями. Значно рідше хтось бере на себе працю пояснити технічно: що саме треба зробити, у якій послідовності, за чий рахунок і з якими вимірюваними результатами. Книга «Медіація: Український досвід і Європейський вибір» — рідкісний випадок, коли євроінтеграція перекладена з мови намірів на мову інженерного плану.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.